ДЕРЖАВНЕАГЕНТСТВО РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ ТА РЕГУЛЮВАННЯ РИБАЛЬСТВА В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
(ХАРКІВРИБООХОРОНА)
НАКАЗ
12 березня 2014 р. м. Харків № 18
Відповідно до Закону України «Про тваринний світ», Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», згідно з пп. 8.1, 8.2, 8.3, 11.1.9, 11.2.1 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999 р. № 33, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за № 326/3619, пп. 3.14, 4.4, 4.5, 4.14.3 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999р. № 19 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 28.04.1999 року № 269/3562, на підставі Положення про управління охорони використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області
НАКАЗУЮ:
1. Визначити наступні строки заборони на промисловий, любительський і спортивний лов риби та інших водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах, що знаходяться в зоні діяльності управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській області:
- з 1 квітня до 10 червня 2014 року на водосховищах (любительський лов з 1 квітня по 10 червня 2014 року);
- з 1 квітня до 21 травня 2014 року на річках, вкорінних водах (любительський лов з 1 квітня по 20 травня 2014 року);
- з 1 квітня до 30 червня 2014 року в придаткових водах річок (любительський лов з 1 квітня по 30 червня 2014 року);
2. Заборонити лов раків у водоймах Харківської області в нерестовий період, під час виношування ікри, личинок, першої та другої линьок з 1 квітня по 30 червня 2014 року і у період з 20 серпня по 30 вересня 2014 року, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування.
3. Забороняється організація змагань з рибальства та підводного полювання в період нересту риби.
4. В нерестовий заборонений період любительське рибальство на водоймах області дозволяється на спеціально визначених ділянках водосховищ та річок з їх придатковою системою водойм (додаток 2), однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.
5. Заборонити під час нересту проводити у рибогосподарських водних об’єктах та в прибережних захисних смугах днопоглиблювальні, вибухові, бурові, сейсмологічні роботи, видобуток гравію та піщано-ракушкової суміші, проводити забір води без ефективних рибозахисних пристроїв. На ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами (додаток 1) в період нересту заборонити пересування всіх плавучих засобів, за винятком суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів.
6. Інспекторам та спеціалістам управління:
- проконтролювати припинення вилову риби користувачами водних біоресурсів на водних об’єктах Харківської області та зняття ними усіх знарядь лову з промислу до заходу сонця 31 березня 2014 року.
- довести до відома районних держадміністрацій та оповістити через засоби масової інформації населення, зацікавлені підприємства, установи та організації підконтрольних районів про встановлення строків весняно-літньої заборони на лов риби та інших водних біоресурсів;
- надсилати до управління інформацію про проходження нересту станом на 25 число кожного місяця в період заборони.
7. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Начальник управління В. Резник
| Додаток 1 до наказу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській областівід “ 12 ” березня 2014 р. № 18 |
ПЕРЕЛІК
основних нерестовищ на рибогосподарських водних об’єктах
Харківської області
Р. Сіверський Донець з притоками.
Ділянка р. Сіверський Донець від Печенізької греблі до с. Леб’яже.
Адміністративно-територіальне розташування – Печенізький район.
Рибогосподарське значення – на площі близько 8 га розташоване одне з основних нерестовищ ляща, судака, сазана.
Ділянка р. Сіверський Донець від с. Кицівка до с. Башкирівка.
Адміністративно-територіальне розташування – Печенізький та Чугуївський райони.
Рибогосподарське значення – на площі 5 га розташоване одне з основних нерестовищ ляща, плоскирки.
Ділянка р. Сіверський Донець від мосту автомобільної траси Харків –Ростов до с. Фігурівка.
Адміністративно-територіальне розташування – Чугуївський район.
Рибогосподарське значення – на площі 5 га розташоване одне з основних нерестовищ сазана, ляща.
Ділянка р. Сіверський Донець від гирла р. Уди до греблі ТЕЦ-2 “Есхар”.
Адміністративно-територіальне розташування – Чугуївський район.
Рибогосподарське значення – на площі 3 га розташоване нерестовище судака, окуня.
Ділянка р. Сіверський Донець від с. Гомольша до с. Нижній Бишкин.
Адміністративно-територіальне розташування – Зміївський район.
Рибогосподарське значення – на площі 8 га розташоване одне з основних нерестовищ судака.
Ділянка р. Сіверський Донець в двох кілометрах вище і нижче с. Червоний Донець.
Адміністративно-територіальне розташування – Балаклійський район.
Рибогосподарське значення – на площі 15 га розташовані нерестовища судака, ляща.
7. Ділянка р. Сіверський Донець від с. Студенок до с. Кам’янка.
Рибогосподарське значення – нерестовища і місце нагулу молоді і статевозрілих риб (лящ, судак, щука, білизна, плоскирка та інші).
8. Навкологирловий простір і гирло р. Берека (правої притоки р. Сів. Донець) в районі с. Петрівське.
Адміністративно-територіальне розташування – Балаклійський та Барвінківський райони.
Довжина – 3 кілометри.
Рибогосподарське значення – на площі 6 га розташоване одне із основних нерестовищ ляща, судака, сазана.
9. Річка Оскіл (ліва притока р. Сів. Донець) від гирла до греблі Червонооскільської ГЕС.
Адміністративно-територіальне розташування – Ізюмський район.
Рибогосподарське значення – нерестовища і місце нагулу молоді і статевозрілих риб (лящ, судак, щука, білизна, плоскирка та інші).
10. Затока та система заплавних озер «Косач» від мосту в с. Коропове вверх по течії до озера «Біле» вздовж автотраси Задінецьке — Коропове.
Адміністративно–територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище ляща, сома, щуки, судака, в’язя, синця, головня, лина на площі 18 га.
11. Заплавне озеро «Снитьково» 4 кілометри вверх по течії річки від мосту в с. Коропове.
Адміністративно–територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище ляща, плоскирки, лина на площі 3 га.
12. Затока «Острови» або «Черепаше озеро» на правому березі біля сходів з бази відпочинку заводу ім. Шевченка.
Адміністративно–територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище ляща, плоскирки, лина, краснопірки на площі 3 га.
13. Система мілководь та рукавів р. Сіверський Донець від місця впадіння річки Гомольші (правий берег) до околиць села Черкаський Бишкин (лівий берег).
Адміністративно–територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище судака, ляща, плоскирки, лина, на площі 11 га.
14. Заплавне озеро «Біле» (правий берег) біля місця впадіння річки Гомольша в р. Сіверський Донець.
Адміністративно–територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище судака, ляща, плоскирки, лина.
15. Ділянка річки від радіофізичної обсерваторії (правий берег) та Задонецького лісництва (лівий берег) до причалу човнів біля пляжу колишньої бази Харківського турбінного заводу.
Адміністративно–територіальне розташування – Зміївський район, територія Національного природного парку «Гомільшанські ліси».
Основне нерестовище ляща, плоскирки, лина.
16. Усі інші мілководні ділянки річки вздовж правого та лівого берегів (крім меж наведених у додатку 2).
Печенізьке водосховище.
Адміністративно-територіальне розташування – Вовчанський та Печенізький райони.
1. Система мілководь і островів у верхів’ях водосховища від с. Стариця до с. Рубіжне по правому березі та до с. Петрівське – по лівому березі (включаючи берег, що лежить поблизу останньої затоки).
Адміністративно-територіальне розташування – Вовчанський район.
Площа – 380 га.
Рибогосподарське значення – одне із найбільш цінних нерестовищ промислових видів риб (судака, ляща, щуки, плітки та інші), місце нагулу їх молоді.
2. Кулаківська затока – на лівому березі водосховища в районі с. Першотравневе до островів.
Адміністративно–територіальне розташування – Вовчанський та Печенізький райони.
Площа – 350 га.
Рибогосподарське значення – одне із нерестовищ промислових видів риб, місце нагулу і зимівлі їх молоді.
3. Мартівська затока – на лівому березі водосховища біля с.м.т.Мартове і система мілководь, біля островів вверх та за течією на 5 кілометрів.
Адміністративно–територіальне розташування – Печенізький район.
Площа – 250 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ промислових видів риб, місце нагулу, а також зимівлі (гирло затоки) їх молоді.
4. Артемівська затока – на лівому березі в районі с. Артемівка.
Адміністративно–територіальне розташування – Печенізький район.
Площа – 300 га.
Рибогосподарське значення – одне із нерестовищ промислових видів риб, місце нагулу і зимівлі (гирло затоки) їх молоді.
Хотімлянська затока – на лівому березі водосховища біля с.Хотімля.
Адміністративно–територіальне розташування – Вовчанський район.
Площа – 15 га.
Рибогосподарське значення – цінне нерестовище промислових видів риб, місце нагулу їх молоді.
6. Система мілководь і островів по правому березі біля с. Хотімля.
Адміністративно–територіальне розташування – Вовчанський район.
Площа – 15 га.
Рибогосподарське значення – цінне нерестовище промислових видів риб, місце нагулу їх молоді.
7. Ділянка правого берегу від «високовольтних ліній» за течією до Старосалтівської дамби.
Площа – 5 га.
Адміністративно–територіальне розташування — Вовчанський район.
Цінне нерестовище судака, ляща, щуки, сазана, плітки.
8. Усі інші мілководні ділянки водосховища вздовж правого та лівого берегів (крім меж наведених у додатку 2).
Червонооскільське водосховище.
Адміністративно-територіальне розташування – Куп’янський, Борівський та Ізюмський райони.
1. Прибережні мілководдя у вершині водосховища (правий і лівий берег) від сел. Куп’янськ–Вузлова до Сенківського мосту.
Адміністративно-територіальне розташування – Куп’янський район.
Площа – 1300 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ промислових видів риб (лящ, судак, сазан, щука).
Сенківська затока і прилеглі мілководдя.
Адміністративно-територіальне розташування – Куп’янський район, с. Сеньково.
Площа – 240 га.
Рибогосподарське значення – одне із основних нерестовищ промислових видів риб водосховища.
3. Одноребрівська затока (або Борівська затока) і прилеглі мілководдя в центральній частині водосховища на його лівому березі між с. Новоплатонівка і с.м.т. Борова.
Адміністративно-територіальне розташування – Борівський район.
Площа – 90 га.
Одне із основних нерестовищ і місце нагулу промислових видів риб.
4. Урочище “Великий острів” – система мілководь на лівому березі в районі с.м.т. Борова.
Адміністративно-територіальне розташування – Борівський район.
Площа – 150 га.
Одне із основних нерестовищ і місце нагулу промислових видів риб.
Солонянська затока – система мілководь на лівому березі в районі с.м.т Борова.
Адміністративно-територіальне розташування – Борівський район.
Площа – 450 га.
Одне із основних нерестовищ і місце нагулу молоді промислових видів риб.
6. Ділянка на лівому березі в низів’ї водосховища біля с. Піски-Радьківські. Система мілководь і група островів.
Адміністративно-територіальне розташування – Борівський район.
Площа – 150 га.
Одне із основних нерестовищ і місце нагулу промислових видів риб.
7. Лозівська затока – на лівому березі в низів’ї водосховища із системою мілководь і групою островів.
Адміністративно-територіальне розташування – Ізюмський район на кордоні з Донецькою областю.
Площа – 500 га.
Рибогосподарське значення — одне із основних нерестовищ і місце нагулу молоді промислових видів риб.
8. Усі інші мілководні ділянки водосховища вздовж правого та лівого берегів (крім меж наведених у додатку 2).
Краснопавлівське водосховище.
Адміністративно-територіальне розташування – Лозівський та Первомайський райони.
Верхів’я водосховища та усі мілководні ділянки вздовж правого та лівого берегів (крім меж наведених у додатку 2).
Рибогосподарське значення – основні нерестовища ляща, сазана, судака.
Орільське водосховище.
Адміністративно-територіальне розташування – Лозівський район.
Верхів’я водосховища та усі мілководні ділянки вздовж правого та лівого берегів (крім меж наведених у додатку 2).
Рибогосподарське значення – основні місця нересту та нагулу молоді ляща, сазана, судака.
На всіх інших водосховищах, річках та їх кореневих водах. Адміністративно-територіальне розташування – Харківська область.
Верхів’я та усі мілководні ділянки (крім меж наведених у додатку 2).
Рибогосподарське значення – місця нересту та нагулу молоді цінних видів риб.
Головний спеціаліст сектора іхтіології
та регулювання рибальства
Харківрибоохорона А.В. Глуховєров
Старший науковий співробітник
НДІ біології ХНУ ім. В.Н. Каразіна А.М. Колесник
|
ПОГОДЖЕНО: Директор науково-дослідного інституту біології ХНУ ім. В.Н. Каразіна,докторбіологічних наук __________________________ А. Божков |
Додаток 2до наказу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Харківській областівід “ 12 ” березня 2014 р. № 18 |
ділянок водойм, виділених для любительського лову риби у період
весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів у
рибогосподарських водних об’єктах Харківської області у 2014 році
На Печенізькому, Червонооскільському, Краснопавлівському, Орільському водосховищах, річці Сіверський Донець з її придатковою системою водойм, а також на всіх інших водосховищах, річках та їх кореневих водах області:
- в межах територій баз відпочинку та населених пунктів, що безпосередньо прилягають до водойми.
Головний спеціаліст сектора іхтіології
та регулювання рибальства
Харківрибоохорона А.В. Глуховєров
Старший науковий співробітник
НДІ біології ХНУ ім. В.Н. Каразіна А.М. Колесник
ПОГОДЖЕНО:
Директор науково-дослідного інституту біології ХНУ ім. В.Н. Каразіна, доктор біологічних наук
______________________ А. Божков
Прокомментируйте: